Веселенька стежинка

(Діалог П-пятидесятника і Х-хоризмата)

П-Слава Богу,любий брате!
Х-Будь благословенний!
П-Ти щасливий;не впізнати,
Вид якийсь блаженний.

Х-Дивну радість нині маю,
Мій Господь багатий
Шлях вказав мені до раю
Через хоризматів!

Як побув у них в служінні,
Де від щастя скачуть,
То прийшло в моє сумління,
Чого ж в вас так плачуть?

Ти зайди та подивися,
Любий мій браточку,
Як ми з Богом всі злилися
В гарному таночку.

Мені добре Бога славить,
Коли я танцюю,
А у вас в служінні давить,
Духом я тупцюю.

П-Знаю я дари Господні,
Прозвані "хоризми",
Тільки вид у них сьогодні,
Із другої призми.

Не знайшов я у Писанні,
Між дарів Господніх,
Цього дару "танцювання"
Може він з безодні?!

Х-Ти нагадуєш Мелхолу,
Що з царя глумилась,
Як від царського престолу
В танці слава лилась.

Не минуло покарання
Його жінки злої,
І боюсь,щоб це спіткання
Не стряслось з тобою.

П-Божий Син не танцював
І не вчив такому,
Але владно приказав
Він народу свому:

"Не любіть ви цього світу,
Ні того що в світі...
Бо Нового Заповіту
День уже в зеніті;

Хто виконувати буде
Всі бажання плоті,
То помруть духовно люди
Й буде гріх в роботі.

Коли я в служінні бачу
Майже дискотеку,
Серце так болить і плаче,-
Мушу йти в аптеку.

Х-Треба сцілення тобі
Розуму і тіла,
Бо ви люди є слабі
Для Божого діла.

В нас є різнії дари,
Щоб відкрились очі,
Навіть тілом хто старий,
Стане він робочий!

Кожен з нас є воїн Бога,
Що бісів зганяє,
Тріщіть стеля і підлога,
Коли біс втікає.

Щоб залишив він людей,
Треба Словом бити,
Часом тріснем між очей,-
Мусить відпустити.

Маєм твердую основу
І святе пізнання,
На підлозі ставим ногу
На Святе Писання.

Прославляєм Бога гучно
На всіх інструментах,
І стає у нас не скучно,-
В сценках і концертах.

П-Дуже тяжко розпізнати,
Хто зробив ті чуда,
Якщо Біблії не знати-
Й біс за бога буде!

Від музичного набату,
Все в одному ритмі,-
Волю всю над тілом втратиш,
Наче кінь у битві;

І тупцюєш і гарцюєш;
Тіло все в роботі.
Хіба Богу цим працюєш
У екстазі плоті?

Вже не Богу ті служіння,
А земні розваги;
Перевернене сумління
В пастора-трудяги.

Божа Церква є Свята
Де й Святе служіння,
А не з миру пустота
Й грішні похотіння.

Від людей ідуть докори;
Штунди очуміли;
Вже театри й дискотеки
У себе відкрили.

Кажуть-"Царство є на небі"
А до влади рвуться
І в земному непотребі
Більше нас снуються.

Не хати в них а хороми;
Ще й круті машини,
Є й свої аеродроми...
Й вид такий невинний.

Ні,не хочу,любий брате
Я таке служіння.
Краще з Богом спілку мати,
І святе терпіння.

7 жовтня 2007

Автори:
Вячеслав Радіон
Віталій Попач

Веселенька стежинкаПоэзия

Веселенька стежинка
Поэзия