Духу Святий, Якій у всі часи надихав пророків, Апостолів та Вчителів Церкви до написання великих творів, які спонукали інших до звершень справ та вчинків заради Любові, прошу зверни Свою увагу на мене малого та немічного, і даруй мені слово, яке б могло пробуджувати мертвих до життя та зневірених до надії!
Ти, Яка сказала Своє “так” на запрошення Всемогутнього Бога, Яке Він звернув до Тебе через Свого Ангела, прошу дай силу моєму слову, щоб я міг спонукати інших до любові, віри та надії. Зглянься наді мною та дай мені втіху підтримувати знесилених та додавати сил немічних!
І
Коли Ісус прийшов до Свого рідного міста та увійшовши за Своїм звичаєм до синагоги, то розгорнув книгу пророка Ісаї і прочитав слова великого пророка: Дух Господній на Мені, бо Він Мене помазав, послав Мене нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю та оповістити Рік Господній.
А коли згорнув Книгу і віддав її слузі, то сів і очі всіх були звернені на Нього, а Він почав говорити до них: сьогодні все це збулося! І всі справді свідчити про те, що про нього і чудували словам благодаті, які линули з Його вуст. Але все одно це ні до чого не привело, бо вони дивилися лише на Нього, як на сина Йосифа. Ісус зреагував дуже просто: Ніякого пророка не приймають добре у своїй батьківщині.
Почувши це, всі, які знаходилися у синагозі, сповнилися гніву і, вставши, погнали Його геть за місто і повели Його на край гори, на якій збудоване було їхнє місто, щоб Його скинути додолу. Та Він пройшовши серед них, пішов далі.
ІІ
Ісус йде і вже ніколи не повернеться до Свого рідного міста. Багато що чекає Його: проповіді, величні діяння та зцілення, а врешті-решт смерть поза Єрусалимом та Велике Воскресіння. Його Мати та інші будуть слідувати за Ним, де Він буде ходити. Його друзі знімуть у свій час Його мертве Тіло з Хреста та поховають у новому гробі. А потім вже Апостоли та учні після Зходження Святого Духа понесуть Його Євангеліє по всьому світі. Але ще перед Своїм Вознесінням Ісус скаже йти Своїм друзям до Галилеї, однак Назарет так і залишиться самотнім і невідомим. Ніколи потім він не стане містом Ісуса. Бо у свій час його мешканці вигнали Великого Вчителя зі свого міста.
Знаємо, що родичі Ісуса повірять в Нього і стануть видатними людьми у Церкві. А Апостоли зберуться навколо Марії, Матері Божої і будуть перебувати у повній молитовній єдності з Нею. Саме в Назареті буде збудована церква на честь події Благовіщення. Так величні дії християнства не будуть пов’язані.
Ісус скаже про те, що і в історії Ізраїля прояви Божої благодаті не були пов’язані зі самим вибраним народом. Так, Ілля та Єлисей воскресили синів не євреїв. Зцілення від прокази відбулося для начальника сирійського війська, а не для урядовців з Юдеї.
ІІІ
Чого ж так сталося? Чому ті, які мати обітниці та Завіт, так мало отримали? Чому ті, заради яких прийшло Слово Боже, Його не прийняли? Апостол Павло, якій у свій час засвідчив щодо себе самого, що він погодився б на те, щоб його відлучили від Христа, аби його родичі прийняли Ісуса, сказав, що це все сталося з Божої Волі, для того, щоб і інші увійшли у спадщину Авраама.
Так, що те, що стало недобрим для мешканців Назарету, стало добром для інших людей. Ісус пішов до Капернауму, де звільнив чоловіка від нечистого духа. Саме це Христос заповідав і Своїм учням: коли вас будуть гнати з одного міста, то йдіть до іншого — і не встигнете обійти усі ізраїльські місті, як Я прийду.
Тому нема нічого дивного, що ми не маємо тут постійного місця, адже Христос послав нас проповідувати. Нема нічого дивного, що ми часто відчуваємо результат поразки, бо те, що сіється у нетління дуже важко буває розрізнити серед мінливостей цього світу. Нам треба просто виконувати ту волю, яку нам звірив Господь. Ми знаємо, що нас чекає Небо, а доки ми тут проголошувати це.
Тому залишімо тих, які відкинули нас на Господнє Милосердя. Пам’ятаймо, що Любов більша за все. І може тут, де тепер перемогла смерть та хвороба. Не прийшла любов через скупість та недовіру. Але ми віримо в Того, Якій Сам переміг світ.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Симфония Любви - Христиана И. В 2001 году Господь повёл нас троих в Свои откровения. Мы встречались у меня дома. И цель наших встреч – Искать Его Лица. Через некоторое время Он чётко начал обращаться к нам в откровениях, сновидениях, через Своё Слово и через общение с нами.
http://www.hristiana.zp.ua
В 2004 г. Господь Сказал: «Пиши книгу. Эта книга будет о Любви. Вы должны собираться вместе, и Я буду вести вас в Духе Святом. Это будет прекрасное время общения со Мной. Эта "Симфония Любви" откроет двери сердец многих людей к принятию Моей Любви (От.3:20). Всё человечество ожидает Откровения о Моей Любви (Рим.8:19). Автор Книги - Дух Святой».
Когда мы с Господом, писали эту книгу, Бог перекраивал нас, наши души. Не столько мы писали книгу, как Господь писал нас. Горы наших твердынь разрушались. Наш недостаток знаний Его - наша пустота наполнялась Господом. Как я уже говорила нас было трое и Дух Святой. Каждый записывал свои Откровения, а потом вносили их в компьютер. Сначала мы хотели свои Откровения записать по отдельности, как кому Давал Господь, но потом увидели, что все Откровения надо записывать как единое целое, потому что все Откровения переплетаются и соединяются друг с другом Господом в одно целое!
Во время наших встреч и поисков Бога – т. е. во время «Общения Духа Святого» наш разум постепенно преображался Господом. Господь напоминал нам все Свои Откровения и Его Слово, и дополнял недостаток Его знания в нашем разуме недостающими Его Откровениями, чтобы дополнить наши познания Его Любви к нам.
Мы делали свои шаги веры и познавали Его нелицемерную к нам Любовь, Его долготерпение в обучении нас, Его Веру и Надежду на нас. Господь сказал: - «Каждое Откровение очень важно. Вы должны вернуться ко всем Моим Откровениям. Когда будете писать, жаждите быть Водимыми Духом Святым и Я помогу вам соединить все Мои Откровения. Научитесь всё это соединять по Духу. Я буду вести вас в этом. Эту книгу вы должны написать как можно скорее. Если вы будете уповать на Моё водительство, у вас всё получится. Делайте так, как Я говорю. Я Буду говорить что писать и как. Это Я буду трудиться через вас. Поторопитесь с этим Словом. При этом вы учитесь вникать в свой дух, в себя. Через это Слово вы также учитесь общаться со Мной».
