Є те, що вічне

Не дивись на вроду, подивись на серце,
Бо краса - дочасна, все одно померкне.
Внутрішні чесноти не старіють з віком,
І тебе й в морози зможуть відігріти.

Що шукати в рості і тілобудові? -
Подивись чи в серці місце є Христові!?
Чи сам Бог в оселі тіла проживає?
Якщо так, - блаженний, хто Цю цінність має.

Не дивись на шати, дорогі убрання, -
Подивись на працю, щоденні старання.
Подивись на руки, задивись у душу:
Чи склада людина в небесах надбання?

Зазирни у очі. Чи живе в них небо?
Чи для них важлива в Богові потреба?
Хто шукає Бога - придивляйсь до того,
Пам'ятай: Ісус лиш в небеса дорога.

Хтось себе лиш хвалить? - Утікай від нього.
Він є загорділий, й безсумнівно зрадить.
Не водися з тими, хто ще спозаранку
Під міцним напоєм учиняє сварку.

Хто новини любить - про усіх все знає,
Той, й твої секрети також не сховає.
Хто розваги любить, - чи в біді поможе?
За столом в злооких - поспішать негоже.

Є не мудро вірить всім словам людини,
У котрої справді беззаконні чини.
Та з подвійним серцем. Гарно лиш говорить.
Якщо їй повіриш, то тобі нашкодить.

Міру добре знати: що і де сказати,
А інакше будеш від слів потерпати.
Здержливість нікому в житті не завадить.
Як у світі жити - Дух Святий порадить.

Щоб не втрапить в пастки ворогів в дорозі, -
Віднаходь щоденно мудрість згори в Бозі.
Так, не легко, друже, жити в цьому світі.
Тільки в Бозі справді можна відпочити!
*
"Підсумок усього почутого: Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині!" (Біблія, Екклезiяст 12:13).

Є те, що вічнеПоэзия

Є те, що вічне
Поэзия